Сіддгартха Ґаутама

Сіддга́ртха Ґаута́ма (санскр. सिद्धार्थ गौतम), Сіддга́ттха Ґота́ма (палі Siddhattha Gotama) (не раніше 7 століття до н. е. і не пізніше 5 століття до н. е. , Лумбіні  — не раніше 6 століття до н. е. і не пізніше 4 століття до н. е. , Кушинагар, Малла ) — індійський духовний наставник, аскет, історичний Будда Шак'я-Муні, один із семи будд старовини, засновник буддизму.

Ґаутама — ключова фігура в буддизмі. Спогади про його життя, проповіді, й розроблені ним чернечі правила були підсумовані після його смерті та завчені напам'ять спільнотою буддистів санґгою. Спочатку вони передавалися усно, але приблизно через чотириста років після смерті Гаутами були записані, утворивши збірку священних текстів буддизму «Трипітаку» (палі — «Три кошики мудрості»).

Вважається, що Будда Гаутама був сучасником джайністського мудреця, 24-го тіртханкара сучасної ери, Махавіри.

У пізніх індійських Пуранах (як, наприклад — Бгаґавата-пурана) Будда був включений в число аватар Вішну, замість Баларами.