Фалес

Фале́с Міле́тський (також іноді Талес, дав.-гр. Θαλῆς ὁ Μιλήσιος; прибл. 624/623  – c. 548/545 до н. е.) — грецький математик, астроном і філософ досократик із Мілета в Іонії, Анатолія. Він був одним із семи мудреців Греції. Багато мислителів, зокрема Арістотель, вважали його першим філософом у грецькій традиції, а в інших історичних джерелах його визнано першою людиною, яка займалася науковою філософією. Його часто називають батьком науки.

Фалес відомий тим, що відмовився від використання міфології для пояснення світу та Всесвіту, натомість він пояснював природні об'єкти та явища, пропонуючи натуралістичні теорії та гіпотези. Майже всі інші досократики пішли за ним у поясненні природи, що походить із єдності всього, заснованій на існуванні єдиної кінцевої субстанції замість використання міфологічних пояснень. Арістотель вважав його засновником іонійської філософської школи та повідомив про гіпотезу Фалеса, згідно з якою першопричиною природи та матерії є єдина матеріальна субстанція: вода.

У математиці Фалес використовував геометрію для розрахунку висоти пірамід та відстані кораблів від берега. Він є першою відомою людиною, яка використала дедуктивні міркування в геометрії, вивівши чотири висновки з теореми Фалеса. Він також є першою відомою людиною, якій було приписано математичне відкриття.